Правознавство

ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА
  9 клас

Зміст навчального матеріалу.

Неповнолітні як учасники трудових правовідносин. 

Прийняття на роботу неповнолітніх. Особливості розірвання трудового договору з неповнолітніми.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: 1. Опрацювати параграф 19, с. 141-147; подивіться в Інтернеті:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 322-08 — Кодекс законів про працю України. 


Урок "Неповнолітні як учасники трудових правовідносин"
https://vseosvita.ua/library/urok-nepovnolitni-ak-ucasniki-trudovih-pravovidnosin-105366.html

Урок + презентація "Неповнолітні як учасники трудових правовідносин" https://www.schoollife.org.ua/243-2019/
  
 Зміст навчального матеріалу.                               

Особливості праці неповнолітніх. 

Робочий час і час відпочинку неповнолітніх. Оплата праці. Охорона праці неповнолітніх.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: 1. Опрацювати параграф 19, с.147-149; письмово  с.149-150

Подивіться в Інтернеті: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ 322-08 — Кодекс законів про 

працю України; презентацію  за адресою: http://www.myshared.ru/slide/1359566/

Робочий час — це час, протягом якого працівник має виконувати свої трудові обов’язки згідно із чинним законодавством про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку й колективним і трудовим договорами.

1.   

  Робота з таблицею.

Категорія неповнолітніх	Для працівників вікомвід 16 до 18 років	Для осіб віком від 15 до 16 років	Для учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул
Тривалість робочого часу	36 годин на тиждень	24 години на тиждень	24 години на тиждень
	Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не можеперевищувати половини аксимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку

   Уважно розгляньте таблицю «Тривалість робочого часу неповнолітніх»

Скільки годин має становити тривалість вашого робочого тижня, якщо ви вирішите зараз піти працювати? (12 голин на тиждень)

    Який робочий час передбачений для вашої мами? А для бабусі?

 Скільки часу може працювати ваш 17-річний друг? (36 годин)

Визначте, який вид робочого часу встановлено в Україні для неповнолітніх?

1Часом відпочинку є встановлений законодавством час, протягом якого працівники звільняються від виконання своїх трудових обов’язків і який можуть використовувати на власний розсуд. Перерва протягом робочого дня – обідня перерва – не має перевищувати 2 години.

·        Як зазвичай називають перерви протягом робочого дня?

Як людина може проводити свій щоденний відпочинок

 Які дні відводяться на щотижневий відпочинок? Як ми їх називаємо?

Які дні відносять до святкових?

Що таке відпустка?

Відповідно до законодавства неповнолітні мають право не лише на такі види часу відпочинку, що й дорослі, а й додаткові певні переваги:

 мінімальна щорічна відпустка неповнолітнім працівникам надається тривалістю 

31 календарний день (для дорослих мінімальна відпустка становить 24 дні); 

 відпустка надається в літній час або, за їх бажанням, в будь-яку іншу пору року (для дорослих відповідно до графіка); 

 відпустки за перший рік роботи неповнолітнім працівникам надаються за їх заявою і до закінчення 6-ти місяців безперервної роботи на даному підприємстві (фактично може надаватися вже з перших днів роботи, тоді як дорослому потрібно пропрацювати не менше 6-ти місяців); 

додаткова відпустка у разі навчання.

Оплата праці неповнолітніх

Категорія працівників	Працівники молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи	Працівники молодше 18 років, допущені до відрядних робіт	Учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час
Оплата праці	в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи	за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників	пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати
Підстава	ч. 1 ст. 194	ч. 2 ст. 194	ч. 3 ст. 194

Пільги та гарантії

• Право на безкоштовний медичний огляд. Усіх неповнолітніх осіб приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду. Надалі, до досягнення ними 21 року, вони щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові. За особами у віці до 21 року, які вже працюють, на час проходження медичного огляду зберігається середня заробітна плата. (ст. ст.169, 191).

• Набути статусу безробітного та стати на облік до центру зайнятості може особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників (ст. 43).

• Студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, мають право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час (ст. 29 

• Перше робоче місце на строк не менше двох років надається працездатній молоді - громадянам України віком від 15 до 28 років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби надається (ч. 1 ст. 197).

• Робота за фахом на період не менше трьох років надається молодим спеціалістам - випускникам державних навчальних закладів, потреба в яких раніше була заявлена підприємствами, установами, організаціями. Порядок надання визначається Кабінетом Міністрів України.

• Квота для працевлаштування встановлюється для:

1. осіб, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;
2. дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
3. молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу.

Розмір квоти становить 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб. У разі відмови в прийомі на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з підприємств, установ та організаційстягується штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні таких осіб у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення (ч. 6 ст. 7 , ч.2 ст. 53 ).

Завдання  для перевірки знань з теми:

 «Неповнолітні як учасники трудових правовідносин»

1.     Який нормативно-правовий акт регламентує право громадян України на працю?

2.     Що таке трудове право?

3.     Який нормативно-правовий акт є основним у галузі трудового права України

4.     Які види робочого часу існують?

5.     Яка тривалість робочого тижня для громадян віком від 15 до 16 років?

6.     Які основні види відпочинку існують відповідно до трудового законодавства України?

7.     Яка мінімальна тривалість щорічної відпустки для усіх громадян?

8.     Яка тривалість відпустки для неповнолітніх?

9.     Який нормативно-правових акт забороняє залучати неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах зі шкідливими умовами?

10.   Чи потрібна згода батьків для прийому на роботу неповнолітніх? Якщо так, то з якого віку.

11.      Скільки годин становить нормальна  тривалість робочого часу на ти тиждень?

12.    Назвіть джерела трудового права України.

Відповіді  відсилати на пошту за адресою:  razd2302@gmail.com або у 

Viber за номером: 0688400623. Виконати Д/З можна у зошиті: 

запишіть повністю запитання та повністю відповіді, зробивши міні-конспект.

 Присилати можна фото конспектів. Поліщук Людмила Веніаминівна.

14.04.2020

Зміст навчального матеріалу.

Адміністративні правопорушення.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.    опрацювати с. 153-154 та текст до теми;

2.  письмово: навести приклад адміністративного проступку та визначити його склад.

Відповіді  надсилати на пошту за адресою:  razd2302@gmail.com або у 

Viber за номером: 0688400623. 

Адміністративне право — сукупність норм права, які регулюють відносини в галузі державного управління.

 Види відносин, які регулюються нормами адміністративного права

1. Відносини між державними органами, що підпорядковані один одному.

2. Відносини між державними органами, які не мають безпосереднього підпорядкування один одному.

3. Відносини між державними органами та установами, організаціями, які їм підпорядковані.

4. Відносини між державними органами та іншими установами, підприємствами, громадськими організаціями, громадянами.

Адміністративне правопорушення (проступок) це – протиправна винна дія чи бездіяльність за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного проступку включає:

Об'єкт адміністративного проступку—це сукупність суспіль­них відносин, що охороняються адміністративним правом у сфері ад­міністративно—організаційної діяльності, порядок управління, здоров'я, честь і гідність людини, власність тощо.

Об'єктивна сторона адміністративного проступку — це су­купність зовнішніх ознак даного проступку, що включає саме проти­правне діяння (дію чи бездіяльність), його наслідки, причинний зв'язок між діянням та наслідками, місце, час, обстановку, обставини, спосіб скоєння адміністративного проступку.

Суб'єктом адміністративного проступку є фізична осудна особа, що досягла віку 16 років. Особа у віці від 16 до 18 років, яка скоїла адміністративне правопорушення, притягається до адміністра­тивної відповідальності, як правило, 8 особливому порядку, а за ок­ремі, визначені законом, правопорушення — на загальних підставах.

Посадові особи несуть відповідальність не тільки за порушення певних правил своїми діями, але і за незабезпечення їх виконання інши­ми особами, насамперед підлеглими.

Суб'єктивна сторона адміністративного проступку полягає у вині, мотивах та меті, яку ставив перед собою правопорушник.

Види адміністративних правопорушень.

Залежно від сфер суспільного життя адміністративні порушення поділяють на: порушення в галузі охорони праці та здоров’я населення (порушення чи невиконання трудового договору, порушення санітарно-гігієнічних правил та норм; незаконні придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах…). ‚ порушення, що зазіхають на власність (дрібна крадіжка, ухилення від відшкодування майнової шкоди). Відповідно до законодавства на 2016 рік дрібною вважається крадіжка, що не перевищує 137, 8 грн. ( Як визначити розмір дрібної крадіжки). ‚

правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам’яток історії та культури (псування і забруднення земель, незаконна вирубка, порушення вимог пожежної безпеки у лісах, жорстоке поводження з тваринами (мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі…). ‚

правопорушення в промисловості, будівництві та в галузі використання електричної й теплової енергії (самовільне будівництво будинків та споруд, порушення правил користування енергією чи газом у побуті…). 174 Розділ ІV порушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (самовільне без потреби зупинення поїзда; підкладання на залізничні колії предметів, які можуть спричинити порушення руху поїздів; викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів, пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах), порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, перевищення швидкості руху, безквитковий проїзд, пошкодження таксофонів…). ‚ 

порушення в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями, знищення або пошкодження зелених насаджень, вигулювання собак без повідків і намордників…). ‚ 

правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності (порушення правил торгівлі, порушення правил торгівлі спиртними напоями, порушення законодавства про захист прав споживачів, торгівля з рук у невстановлених місцях…). ‚ 

порушення, що зазіхають на громадський порядок і громадську безпеку (дрібне хуліганство — нецензурна лайка в громадських місцях; образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян; поширення неправдивих чуток; розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль: на вулицях, стадіонах, скверах, у всіх видах громадського транспорту; доведення неповнолітнього до стану сп’яніння, азартні ігри, порушення тиші в громадських місцях, завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, невиконання батьками обов’язків щодо виховання дітей…). ‚

 порушення, що зазіхають на встановлений порядок управління (злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника поліції; порушення порядку проведення зборів, мітингів, вуличних походів; публічні заклики до невиконання вимог працівника поліції, порушення законодавства про вибори, неявка на виклик у військовий комісаріат…).

21.04.2020

Зміст навчального матеріалу.

Злочини.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.    опрацювати с. 155-156 та текст до теми;

2.    письмово: навести приклад злочину та визначити його склад.

Відповіді  надсилати на пошту за адресою:  razd2302@gmail.com або у 

Viber за номером: 0688400623. 

Злочином за Кримінальним кодексом України (далі ККУ) (ст. 11) є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Ознаки злочину:

-        суспільна небезпека — завдає істотної шкоди, втрати або створює загрозу такої шкоди суспільним відносинам, які охороняються законом. Характер та ступінь суспільної небезпеки визначаються низкою об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину: способом його здійснення, тяжкістю заподіяної шкоди, місцем, часом, умовами, засобами здійснення, формою провини, мотивом, метою (посягання на життя чи здоров’я, майно людини, суспільні відносини тощо);

 винність (психічне ставлення людини до своїх дій чи наслідків дій, можлива у формі умислу або необережності);

 караність (за будь-який злочин передбачено конкретний вид та міру покарання);

 кримінальна протиправність — передбаченість суспільно небезпечного діяння кримінальним законом — конкретною статтею особливої частини ККУ.

Склад правопорушення — це система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення особи до юридичної відповідальності. 

Склад правопорушення включає:

Об’єкт правопорушення — суспільні відносини, що охороняються нормами права і на які посягає дане правопорушення.

Об’єктивна сторона правопорушення — зовнішній акт суспільно небезпечного діяння, тобто протиправна дія чи бездіяльність, її шкідливі та суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між ними, час, місце, спосіб, засоби, умови та обставини скоєння правопорушення.

Суб’єкт правопорушення — деліктоздатна фізична особа або деліктоздатне об’єднання, які вчинили правопорушення.

Суб’єктивна сторона правопорушення — психічне ставлення суб’єкта до своєї протиправної поведінки та її наслідків. До ознак суб’єктивної сторони належать вина, мотив, мета правопорушення.

Вина правопорушника може виступати у формі умислу або необережності. Залежно від вольового критерію умисел поділяють на прямий і непрямий. ‚ Прямий умисел — коли суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає суспільно небезпечні та шкідливі наслідки і бажає настання саме таких наслідків. ‚

Непрямий умисел — суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає його негативні наслідки, але байдуже ставиться до можливості їх настання.

Необережність, у свою чергу, залежно від вольового критерію поділяють на самовпевненість та недбалість. ‚

Самовпевненість — коли суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, передбачає можливість настання його негативних наслідків, проте легковажно сподівається, що вони не виникнуть. ‚

Недбалість — коли суб’єкт усвідомлює протиправність свого діяння, але не передбачає можливості настання його негативних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Мотив — це внутрішні процеси, що відбуваються у свідомості особи і спонукають її скоїти правопорушення (вбивство з корисливих мотивів). Мета — це уява особи, що скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне. 

27.04

Адміністративна відповідальність неповнолітніх.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.         опрацювати с.  157-162 та текст до теми;

2.         подивіться в Інтернеті: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

 — Кодекс України про адміністративні правопорушення;

3.         письмово:

1)    ознайомитись зі ст. 184 Кодексу України про адміністративні правовідносинах і визначити, яку відповідальність несуть батьки у разі вчинення їхніми дітьми адміністративного проступку;

2)    запропонувати перелік заходів щодо профілактики адміністративних правопорушень серед неповнолітніх.

(Відповіді  надсилати на пошту за адресою:  razd2302@gmail.com або у 

Viber за номером: 0688400623.)

Адміністративна відповідальність – це обов’язок особи, яка вчинила адміністративний проступок, нести відповідальність за свої протиправні дії в межах установленого законодавством стягнення.

Ознайомтеся зі ст. 213 Кодексу України про адміністративні правопорушення та визначте, які органи або посадові особи уповноважені розглядати адміністративні правопорушення.

Стаття 213 КУпАП

Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

1) адміністративними    комісіями  при  виконавчих  комітетах
сільських, селищних, міських рад;

2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;

3)  районними,  районними у місті, міськими чи міжрайонними, районними в містах комісіями в справах  неповнолітніх;

4) районними,  районними  у місті, міськими чи міжрайонними
судами (суддями);

5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та
іншими  органами  (посадовими  особами),  уповноваженими  на    те
цим Кодексом.

Адміністративне стягнення – це правовий наслідок адміністративного правопорушення, міра відповідальності за скоєне. Воно застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі поваги до закону і права, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ДО ЯКИХ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ АДМІНІСТРАТИВНІ СТЯГНЕННЯ: 

• -незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44 КУпАП);

-дрібне викрадання чужого майна (ст. 51 КУпАП);

-порушення правил дорожнього руху (ст. 121-127, ч. 1 і 2 ст. 130 КУпАП);

• -пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення (ст. 139);

-дрібне хуліганство (ст. 173 КУпАП);

-стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку (ст. 174 КУпАП);

-злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця (ст. 185 КУпАП);

-порушення правил дозвільної системи щодо вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї та бойових припасів (ст. 190-195 КУпАП).

Скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. 

Перелік адміністративних стягнень у напрямку зростання суворості подається у статті 24 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

-         попередження;

-         штраф;

-         штрафні бали;

-         оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

-         конфіскація такого предмета або грошей, отриманих унаслідок адміністративного правопорушення;

-         позбавлення спеціального права;

-         позбавлення права обіймати певні посади або займатися певним видом діяльності;

-         громадські роботи;

-         виправні роботи;

-         адміністративний арешт;

-         арешт з утриманням на гауптвахті (для військових).

Найсуворішим адміністративним стягненням є адміністративний арешт, який призначається тільки судом строком на 15 діб. Це стягнення не  може застосовуватися до ряду осіб: вагітних жінок, жінок, які мають дітей до 12 років, неповнолітніх, інвалідів І та ІІ груп, а також військовослужбовців на яких поширюється дія дисциплінарних статутів.

Найпоширеніші адміністративні проступки, що вчиняються неповнолітніми: дрібні крадіжки; безквитковий проїзд; дрібне хуліганство; порушення ПДР; завідомо неправдивий виклик спецслужб; порушеннявимог пожежної безпеки в лісах; куріння, нецензурна лайка і розпиття спиртних напоїв у громадських місцях.

Застосування адміністративної відповідальності до неповнолітніх.

Згідно зі статтею 12 КУпАП адміністративна відповідальність настає для осіб, яким виповнилося 16 років. До неповнолітніх 16-18 років, які вчинили адміністративні проступки, можуть бути застосовані передбачені статтею 24 КУпАП заходи впливу виховного характеру: зобов’язання публічно вибачитися, попередження, догана або сувора догана, передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють. Вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх заміняють.

ПОРАДИ ПІДЛІТКАМ, У РАЗІ ЗАТРИМАННЯ ПОЛІЦІЄЮ 

-не чинити опір, намагатися поводити себе врівноважено;

-повідомити працівникам поліції, що ви є неповнолітній;

-запитайте про причину затримання;

-вимагати негайно повідомити батьків чи родичів про затримання. 

Важливо! Працівники поліції мають право допитувати неповнолітнього тільки у присутності їхніх законних представників (батьків, усиновлювачів, піклувальників та ін..) 

04.05.20

Кримінальна відповідальність неповнолітніх.

Кримінальна відповідальність - це вид юридичної відповідальності, яка полягає в обмеженні прав і свобод особи, яка вчинила злочин, що індивідуалізується в обвинувальному вироку суду і здійснюється спеціальними уповноваженими органами.

Основним джерелом кримінального права в Україні є Кримінальний кодекс України (далі ККУ) від 05. 04. 2001 року.

Ознаки кримінальної відповідальності: призначається виключно судом; передбачена і врегульована ККУ; настає тільки за скоєння злочину; суб’єктами можуть бути лише особи, які досягли 16 річного віку, за особливо тяжкі злочини 14 річного; має особистий характер; заснована на презумпції невинуватості; супроводжується призначенням покарання; породжує стан судимості.

Покарання за кримінальним правом.

Кримінальне покарання – захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, яка вчинила злочин, і полягає в передбаченому кримінальним законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Функціями кримінального покарання є: мотиватором законослухняної поведінки; здійснює профілактику вчинення злочинів у майбутньому;

 формою державного примусу, загроза якого стримує порушників; впровадження правових процедур до винних осіб чинить вплив як на винного так і на його оточення.

Види кримінальних покарань:
Основні: громадські роботи;виправні роботи;службові обмеження для військовослужбовців;арешт;обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні;позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі.
Додаткові: позбавлення військового, спеціального звання, чину або кваліфікаційного класу; конфіскація майна.

Змішані: штраф; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

В кримінальному праві також виділяють обставини, що виключають злочинність діяння:А. Необхідна оборона (ст. 36); Б. Уявна оборона ( ст. 37); В.Затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38); Г. Крайня необхідність (ст. 39); Д. Фізичний або психічний примус (ст. 40); Е. Наказ або розпорядження (ст. 41); Є. Ризик (ст. 42); Ж. Спеціальне завдання (ст. 43).

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Питання особливостей кримінальної відповідальності та кримінального покарання неповнолітніх виділено в окремий розділ ККУ. Таке рішення законодавця є цілком виправданим, оскільки це зумовлено специфікою психофізичного розвитку неповнолітніх, їхнього соціального та економічного стану, необхідністю встановлення ширшого, порівняно з тими, що використовується щодо дорослих, діапазону заходів, що можуть бути застосовані до неповнолітніх для їх виправлення в разі вчинення ними суспільно небезпечних діянь.

Кримінальний кодекс України виключає можливість притягнення до кримінальної відповідальності, починаючи від 14 років, за злочини, вчинені з необережності.

Розділ XV Загальної частини Кримінального кодексу України розглядає особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності за умови його виправлення без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, а саме: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передання неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг 15­річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування завданих майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків із метою його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

До неповнолітніх можуть бути застосовані такі основні види покарань: 1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на певний строк.

При призначенні покарання неповнолітньому за сукупністю злочинів або вироків остаточне покарання у вигляді позбавлення волі
не може перевищувати 15 років. Кримінальний кодекс України визначає також додаткові покарання, які можуть бути застосовані до неповнолітніх: штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Для тих, хто вперше вчинив нетяжкий злочин, може бути застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням. Призначене покарання відкладається на певний (іспитовий) визначений судом строк тривалістю від одного до двох років. Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання. В іншому
випадку неповнолітній, що вчинив злочин, направляється для відбування призначеного покарання. Вчинення злочину неповнолітнім визнається обставиною, яка пом’якшує покарання.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.         опрацювати с.163-166 та текст до теми;

2.         подивіться в Інтернеті: 

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

-         - Кримінальний кодекс України;

http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10

- - Кодекс України про адміністративні правопорушення; http://www.gp.gov.ua/ua/stat.html

-       -   статистика злочинів в Україні на сайті Генеральної прокуратури України;

https://www.youtube.com/watch?v=50Mjx1g0uhk

 Кримінальна відповідальність неповнолітніх. Про суд.

3.         письмово:                                          

1)    доведіть, що норми Кримінального кодексу України передбачають гуманні підходи до покарання неповнолітніх;

2)    запропонуйте шляхи, які сприяли б зменшенню злочинності серед неповнолітніх;

3) визначте причини, які, на вашу думку, найбільше впливають на збільшення

(або зменшення) кількості злочинів, що скоюють неповнолітні.

(Відповіді  надсилати на пошту за адресою:  razd2302@gmail.com або у 

Viber за номером: 0688400623.)

12.05.20

Практичне заняття. Особливості адміністративної та кримінальної відповідальності неповнолітніх.

 Виконати завдання   письмово.

(Відповіді  надсилати на пошту за адресою:  razd2302@gmail.com або у 

Viber за номером: 0688400623.)

 Завдання теоретичного характеру: 

І) Вибрати ознаки адміністративної та кримінальної відповідальності:

1. Її суб'єктами можуть бути осудні фізичні особи, які досягли 16 років, службові та посадові особи.

2. Її суб'єктами можуть бути тільки фізичні особи, які досягли 16 років, а у випадках, передбачених законом - 14 років.

3. Заснована на презумпції невинності.

4. Породжує стан судимості.

5. Застосовують зазвичай органи виконавчої влади та тільки в окремих випадках - суди.

6. Настає за вчинення проступку. 

II) Визначити заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень:

1. зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

2.попередження

3.арешт

4. догана або сувора догана;

5. обмеження волі

6.передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання; 

IІІ) З системи кримінальних покарань вибрати ті, які можуть бути застосовані до неповнолітніх.

1. громадські роботи;

2. виправні роботи;

3. службові обмеження для військовослужбовців;

4. арешт;

5. обмеження волі;

6. тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

7. позбавлення волі на певний строк;

8. довічне позбавлення волі;

9. штраф;

10. конфіскація майна;

11. позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

12. позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; 

ІV) Розв’язати   рівняння: (А + Б) + (Г- Д)+ Ж = 27

А. Вік, з якого настає адміністративна відповідальність.

Б. Вік, з якого настає кримінальна відповідальність за тяжкі злочини.

В. Максимальний термін позбавлення волі неповнолітніх.

Г. Максимальний термін позбавлення волі.

Д. Мінімальний термін виправних робіт при кримінальному покаранні.

Ж. Тривалість адміністративного арешту. 

Б) Завдання практичного характеру . 

І. Проаналізуйте правові ситуації за планом( спираючись на Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення): 1) вид правопорушення;

2) склад правопорушення;

3) юридична відповідальність. 

1. Мама з донькою (5 років), поспішаючи в садок, перейшли вулицю у невстановленому місці, хоча неподалік був пішохідний перехід. Їх зупинив співробітник дорожньо-патрульної служби. Є дані дії правопорушенням? Хто буде притягнутий до відповідальності? 

2. Неповнолітні особи С. (15 років) і К. (17 років) в парку відпочинку вживали спиртні напої. 

3. Д (19 років) вирішила самостійно замінити в своєму паспорті фотографію. Попередня, на якій їй було 16 років, їй не подобалася. При цьому пошкодила сторінку паспорта.

Шановні учні  9- А, Б класів! 

14. 05.20 (четвер)  з 14.00 до 15.00 відбувається  онлайн - тестування з предмету «Правознавство» за темою «Неповнолітні як суб’єкти цивільних, сімейних, трудових, адміністративних та кримінальних правовідносин.»

за посиланням -  https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=910563

Оцінка за тему складається з оцінок за вчасне та систематичне виконання  Д/З (основний критерій)  + результати тестування.

Шановні учні  9- В класу! 

15.05.20 (п’ятниця)  з 14.00 до 15.00 відбувається    

онлайн - тестування з предмету «Правознавство» 

за темою «Неповнолітні як суб’єкти цивільних, сімейних, 

трудових, адміністративних та кримінальних правовідносин.»

за посиланням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=927119

Оцінка за тему складається з оцінок за вчасне та систематичне виконання  Д/З (основний критерій)  + результати тестування.

19. 05

Юристи в нашому житті. Професія «юрист». 

Юрист — це спеціаліст, який має юридичні знання, фундаментальні (глибокі) і спеціалізовані. Спеціалізовані знання потрібні для певного виду юридичної діяльності (діяльність адвоката, слідчого).

Юрист — це спеціаліст, який використовує свої правові знання на практиці, тобто він уміє вчиняти певні юридичні дії, складати юридичні документи. Види юридичної діяльності різняться за змістом, функціями, професійними якостями.

Юристи на службі держави: слідчий; експерт-криміналіст; оперативні працівники; працівники прокуратури; суддя; нотаріус.

Юрист на недержавній службі: адвокат; юрисконсульт.

Хто такі судді

Професія судді в багатьох відношеннях є центральною юридичною професією. Основним призначенням суддів в Україні є здійснення правосуддя.

Судді наділені значною владою для вирішення судових справ. Рішення суддів виноситься іменем України. Відповідно, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (стаття 129¹ Конституції України).

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють статус суддів в Україні, є Конституція України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», а також процесуальні кодекси: Кримінальний процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс, Господарський процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства.

Із метою забезпечення діяльності суддів Конституцією та законами України гарантуються незалежність та недоторканність суддів. Це, зокрема, забезпечується неможливістю затримання судді без згоди Вищої ради правосуддя (за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину), неможливості притягнення судді до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Конституція України містить пряму заборону впливу на суддю в будь-який спосіб. Крім цього, держава забезпечує особисту безпеку судді та членів його сім’ї.

У Конституції України визначено вичерпний перелік підстав для звільнення суддів:

1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров’я;

2) порушення суддею вимог щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність посаді, яку він обіймає;

4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5) незгода на переведення до іншого суду в разі ліквідації чи реорганізації суду, у якому суддя обіймає посаду;

6) порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна (стаття 126 Конституції України).

З іншого боку, для забезпечення доброчесності суддів у здійсненні правосуддя на них накладається низка обмежень. Так, на суддів поширюються вимоги щодо несумісності. Суддя не може належати до політичних партій, профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької або творчої (частина 2 статті 127 Конституції України).

Хто такий прокурор?

Стаття 131¹. В Україні діє прокуратура, яка здійснює:

1) підтримання публічного обвинувачення в суді;

2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;

3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Підтримання публічного обвинувачення прокурором полягає в тому, що саме він представляє сторону обвинувачення в кримінальному процесі.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях є формою нагляду за дотриманням законів під час його проведення. Для цього прокурору Кримінальним процесуальним кодексом України надані широкі повноваження. Зокрема, він починає розслідування за наявності відповідних підстав, дає доручення слідчим, скасовує їх незаконні та необґрунтовані постанови, повідомляє особу про підозру тощо.

До системи прокуратури в Україні входять:

1) Генеральна прокуратура України;

2) регіональні прокуратури (прокуратури областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя);

3) місцеві прокуратури;

4) військові прокуратури;

5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура (стаття 7 Закону України «Про прокуратуру»).

Юридична освіта – це система знань про державу і право, здобутих в результаті навчання, спрямована на підготовку і перепідготовку кадрів.

  На сьогодні у країні налічують близько 190 дер­жавних і приватних вищих навчальних закладів, що готують юристів різних рівнів — молодших фахів­ців, бакалаврів, спеціалістів.

Людина, яка здобула юридичну освіту, може працювати в суді; прокуратурі; міліції; нотаріаті; податковій службі; органах державної влади та місцевого самоврядування; юстиції; органах реєстрації актів цивільного стану (РАЦС); юрисконсультом у підприємствах та організаціях; адвокатурі та ін.

Найвідоміші та найавторитетніші вищі навчальні заклади, які готують юристів:
•    Націнальний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (м. Харків);

•    юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ);

•    Національний університет «Одеська юридична академія» (м. Одеса);

•    юридичний факультет Львівського національного університету імені І. Франка (м.Львів);

•    Національна академія Служби безпеки України (м. Київ);

•    Національна академія внутрішніх справ (м. Київ);

•   Харківський національний університет внутрішніх справ (м. Харків);

•    Університет державної фіскальної служби України(м. Ірпінь Київської області).

  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:

1.     опрацювати  § 24 підручника та виписати функції, які здійснює слідчий; експерт-криміналіст; оперативні працівники; працівники прокуратури;  суддя; нотаріус,  адвокат; юрисконсульт.

2.     опрацювати положення законодавства України (Закон України «Про прокуратуру» стаття 46;Закон України «Про адвокатуру» стаття 2; Закон України «Про нотаріат» стаття 3) та визначити вимоги до представників певної юри­дичної професії.

3.     провести міні-дослідження: в яких навчальних закладах своєї області можна здобути юридичну освіту (спеціальність)?

27.02.20

Нова українська поліція

Національна поліція — молодий правоохоронний орган. Він був створений у 2015 р. на зміну старій міліції. Проте відмінність полягає не лише в назві органу, але й у філософії його функціонування. Зокрема, Закон України «Про Національну поліцію» визначає основним її завданням надання сервісних послуг.

Націона́льна полі́ція Украї́ни — центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом

Функції поліції - забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки. Діяльність Національної поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ згідно із законом

Поліцейський

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Поліцейський має службове посвідчення та жетон з індивідуальним особистим номером. Зразки та порядок видання службових посвідчень та особистих номерних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України.

Підрозділи поліції

Кримінальна поліція

Патрульна поліція

Органи досудового розслідування

Поліція охорони

Спеціальна поліція

Поліція особливого призначення

Поліція превенції (з 2018 року)

Поліція тактико-оперативного реагування

Академія патрульної поліції

Патрульна поліція — підрозділ Національної поліції, який цілодобово патрулює міста України, забезпечує громадський порядок та безпеку, першим реагує на повідомлення про правопорушення і надзвичайні події, надає поліцейські послуги, первинну медичну та невідкладну допомогу громадянам, забезпечує безпеку дорожнього руху, розглядає справи про адміністративні правопорушення і застосовує засоби адміністративного впливу до правопорушників, організовує заходи безпеки на місці ДТП

Поліція особливого призначення

КОРД (Корпус Оперативно-Раптової Дії) — підрозділ Національної поліції для вирішення надзвичайних ситуацій, рівень яких є настільки високим і складним, що може перевищити можливості сил оперативного реагування чи оперативно-розшукових підрозділів.

 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1.  Опрацювати c.179-182 підручника та презентацію PowerPoint – МВС України https://mvs.gov.ua/upload/prezent/donor_ukr.pdf

2. Користуючись витягом із Закону «Про Національну поліцію» підручника, зімітуйте ситуації спілкування із співробітниками поліції.

а) Ви за дорученням батьків їдете до бабусі. На вулиці неподалік від залізничного вокзалу (чи автобусної зупинки) вас зупинив співробітник поліції та вимагає пред’явити документи й дати оглянути ваші речі;

б) до вас додому ввечері подзвонив співробітник поліції, представившись дільничним офіцером, вимагає впустити його до квартири з метою її огляду;

в) ви з батьками їдете на автомобілі на відпочинок. На заміській дорозі вас зупиняє поліцейський і пропонує пред’явити документи на автомобіль і водійське посвідчення, а також дати можливість оглянути автомобіль, відкривши багажник;

г) ви йдете по вулиці до школи. На звичайному маршруті до школи вас зупиняє поліцейський, який пропонує пройти по сусідній вулиці у зв’язку з поліцейською операцією, яка проходить поруч. Однак, виконавши цю вимогу, ви запізнитеся до школи, тому ви просите пропустити вас.

3. Заповніть порівняльну таблицю.

Поняття	Спільне	Відмінне
Патрульні поліцейські
Дільничні офіцери поліції